Найдено 200+ «З»

МЕТОДИКА КОРСИНИ "ЗА СПИНОЙ

Психотерапевтическая энциклопедия

"МЕТОДИКА КОРСИНИ "ЗА СПИНОЙ". Предложена Корсини (Corsini R. J.) в качестве приема групповой психотерапии с целью преодоления трудностей, которые испытывают чле

З

Этимологический словарь русского языка

з I девятая буква др.-русск. алфавита, называется земля́; числовое знач. = 7. Позднее з возникло частично из более древнего dz, которое обозначалось в ряде ст.-с

З

Этимологический русскоязычный словарь Фасмера

Iдевятая буква др.-русск. алфавита, называется земля; числовое знач. = 7. Позднее з возникло частично из более древнего dz, которое обозначалось в ряде ст.-слав.

З

Большой Энциклопедический словарь

З - девятая буква русского алфавита; восходит к кириллической букве Z ("земля"), имевшей, кроме звукового, также цифровое значение 7.

З

Технический железнодорожный словарь

буквенное обозначение серии пассаж. паровозов с перегревателем и простой 2-цилиндровой машиной (1-кратного расширения) типа 2-3-0 с диаметром движущих колес 1 70

З

Малый академический словарь

см. зэ.Синонимы: буква

З

Словарь синонимов

з предл, кол-во синонимов: 1 • буква (103) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: буква

З

Українсько-російський словник

предл.; = із, = зі, = зо 1) с род. п. а) с, (перед некоторыми соч. согласных) со з рана до ночі — с утра до ночи з хвилини на хвилину — с минуты на минуту б

З

Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)

z, od: ~ міста z miasta ~ дитиною z dzieckiem ~ радості z radości ~ шостої до восьмої od szóstej do ósmej

З

Большая Советская энциклопедия

        девятая буква русского алфавита. По начертанию восходит к старославянской кирилловской букве

З

Русская энциклопедия

буква земля, зе; согласная, в азбучном порядке девятая, в церковной ей предыдет s, зело, в произношении одна и та же; она употреблялась только в начале немногих

З

Толковый словарь русского языка

З З (произн. з или зэ). См. зэ.

З

Новый толково-словообразовательный словарь русского языка

з буква Девятая буква русского алфавита.

З

Орфографічний словник української мови

з прийменник незмінювана словникова одиниця

З

Большая советская энциклопедия

З, девятая буква русского алфавита. По начертанию восходит к старослав. кирилловской букве 5 ("земля"), заимствованной из греч. маюскульного письма 9-10 вв. В

З

Сводная энциклопедия афоризмов

З Авторы по алфавиту - З Задорнов Михаил * Зейме Иоганн (Seume) (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru)Синонимы: буква

З

Современный энциклопедический словарь

З, девятая буква русского алфавита; восходит к кириллической букве Z ("земля"), имевшей, кроме звукового, также цифровое значение 7.

З

Білорусько-український словник

від зі зо із походити с середнє-з у

З

Словарь лингвистических терминов Т.В. Жеребило

( < кириллич. З "земля" < др.-греч. Ζ дзета)9-я буква русского алфавита.Синонимы: буква

З

Энциклопедический словарь естествознания

З , девятая буква русского алфавита; восходит к кириллической букве Z ("земля"), имевшей, кроме звукового, также цифровое значение 7.

З

Большой энциклопедический словарь

З, девятая буква русского алфавита; восходит к кириллической букве Z ("земля"), имевшей, кроме звукового, также цифровое значение 7.

З

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

восьмая буква русской азбуки. Ведет свое начало от старослав. буквы (земля), источником которой является греческая Z (финикийское Z). Этим знаком в старославянск

З

Толковый словарь живого великорусского языка

З, буква земля, зе, согласная, в руской азбуке осьмая; в церковной ей предыдет , зело, в произношении одна и та же; она употреблялась только в начале немногих сл

З (ЗЕМЛЯ)

Морской словарь

З (Земля) — буквенное значение одного из флагов военно-морского и международного сводов сигналов. Значение этого флага как сигнала по военно-морскому своду: "Да

З БОКУ

Орфографічний словник української мови

з бо́ку іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З ВЕЧОРА

Орфографічний словник української мови

з ве́чора іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З ГОРИ

Орфографічний словник української мови

з гори́ іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З ГОТОВНІСТЮ

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

правильніше: охоче, дуже радо, залюбки

З ЛЯКУ

Орфографічний словник української мови

з ля́ку прислівник незмінювана словникова одиниця

З МАХУ

Орфографічний словник української мови

з ма́ху прислівник незмінювана словникова одиниця

З МЕТОЮ

Словник-антисуржик

для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити

З НЕДІЛІ

Словник лемківскої говірки

на тому тижні, після неділі

З НИЗУ

Орфографічний словник української мови

з ни́зу іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З НОЧІ

Орфографічний словник української мови

з но́чі іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З ОГЛЯДУ

Орфографічний словник української мови

з о́гляду прислівник незмінювана словникова одиниця

З ПЕРЕЛЯКУ

Орфографічний словник української мови

з переля́ку прислівник незмінювана словникова одиниця

З ПОВИННОЮ

Словник-антисуржик

повинитись, признатись у провині

З ПОЧАТКУ

Орфографічний словник української мови

з поча́тку іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З ПРИВОДУ

Орфографічний словник української мови

з при́воду сполука незмінювана словникова одиниця

З ПРИСКОКОМ

Українсько-російський словник

(в знач. нар.) разг. вприпрыжку

З ПРИЇЗДОМ!

Неправильно — правильно. Волощак

З прибуттям! Раді, що повернулися. Вітаємо

З ПУП'ЯНКА

Українсько-російський словник

(в знач. нар.) сызмала, с самых ранних лет

З РАДОСТІ

Орфографічний словник української мови

з ра́дості прислівник незмінювана словникова одиниця

З РАНКУ

Орфографічний словник української мови

з ра́нку іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З РОДУ

Орфографічний словник української мови

з ро́ду іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З РОЗГОНУ

Орфографічний словник української мови

з розго́ну прислівник незмінювана словникова одиниця

З РЯДУ

Орфографічний словник української мови

з ря́ду іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

З СЕРЕДИНИ

Орфографічний словник української мови

з сере́дини іменник з прийменником Чита́й з сере́дини ро́зділу незмінювана словникова одиниця

З, З

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

десята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук з; вимовляється зе.

З-ВІД

Орфографічний словник української мови

з-від прийменник незмінювана словникова одиниця

З-З

Новый толково-словообразовательный словарь русского языка

з-з межд. разг. Употр. при обозначении свистящего звука пролетающего насекомого, летящей пули и т.п. (обычно с повторением).

З-З-З

Орфографический словарь

з-з-з з-з-з (звукоподражание)

З-ЗА

Орфографічний словник української мови

з-за прийменник незмінювана словникова одиниця

З-МІЖ

Орфографічний словник української мови

з-між прийменник незмінювана словникова одиниця

З-НАВПРОТИ

Орфографічний словник української мови

з-навпро́ти прийменник незмінювана словникова одиниця

З-НАД

Словник української мови в 11 томах

З-НАД, прийм., з род. в. 1. Уживається при визначенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення, походження і т. ін. кого-, чого-небудь. — Пок

З-НАД

Орфографічний словник української мови

з-над прийменник незмінювана словникова одиниця

З-НАД

Українсько-російський словник

предл. 1) (сверху) из-за з-над хмар — из-за туч 2) (со стороны) от, с з-над берегів Дніпра — от [с] берегов Днепра

З-НАЗОВНІ

Орфографічний словник української мови

з-назо́вні прислівник незмінювана словникова одиниця

З-ОПАЛУ

Грінченко. Словник української мови

З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні. Верхнеднѣпр. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 190

З-ПЕ́РЕД

Словник української мови в 11 томах

З-ПЕ́РЕД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. з-пе́ред виражають: Просторові відношення 1. Уживається при вказуванні на об’єкт, від якого забирають, віддаляют

З-ПЕРЕД

Лексикон львівський

з-пе́ред перед (ср, ст): Був винен ще з попереднього разу. З учора, з передучора, навіть з-перед тижня. Зовсім просто: не мав грошей (Нижанківський); Іди стежкою

З-ПЕРЕД

Українсько-російський словник

предл. (переводится различно в зависимости от словосочетания) взяти з-перед носа — взять из-под носа з-перед очей не сходить (що) — (всё) стоит перед глазами

З-ПЕРЕД

Орфографічний словник української мови

з-пе́ред прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПО́ЗА

Словник української мови в 11 томах

З-ПО́ЗА, прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, з протилежного або зворотного боку якого спрямовано рух, дію. Усі гості з-поза столиків вовком н

З-ПО́МІЖ

Словник української мови в 11 томах

З-ПО́МІЖ, прийм., з род. в. 1. Уживається при вказуванні на середовище або сукупність предметів, звідки виходить, виділяється, випадає і т. ін. хто-, що-небудь;

З-ПО́НАД

Словник української мови в 11 томах

З-ПО́НАД, прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, через верхній край якого спрямовано дію, рух. Так застало його й ранішнє сонце, коли визирнуло

З-ПОВЕРХНІ

Орфографічний словник української мови

з-пове́рхні прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПОЗА

Словник синонімів Караванського

прий., з-за; ззовні, зокола; з-позаду.

З-ПОЗА

Орфографічний словник української мови

з-по́за прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПОЗА́ДУ

Словник української мови в 11 томах

З-ПОЗА́ДУ, присл., діал. З-за спини. — Міряй в око [ведмедя], боярине! — шепнув з-позаду Максим (Фр., VI, 1951, 14). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРС

З-ПОЗАД

Орфографічний словник української мови

з-по́зад прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПОЗАДУ

Орфографічний словник української мови

з-поза́ду прийменник незмінювана словникова одиниця діал.

З-ПОМІЖ

Українсько-російський словник

(кого, чого) предл. 1) из (кого, чего); из-за (кого, чего) 2) (где) между (кем, чем), среди (кого, чего)

З-ПОМІЖ

Орфографічний словник української мови

з-по́між прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПОНАД

Українсько-російський словник

предл. из-за; (иногда) с вітер з-понад моря — ветер с моря

З-ПОНАД

Орфографічний словник української мови

з-по́над прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПОНАДСВІТНІЙ

Словник мови Стуса

-я, -є, інд.-авт. Похідне від з, понад і світ. З іншого світу. ...аж сіла зірка на дроту й щебече і сяє горлом з-понадсвітній спів. (П-2:120).

З-ПОПЕРЕ́Д

Словник української мови в 11 томах

З-ПОПЕРЕ́Д, прийм., з род. в., розм. Те саме, що попере́д. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: На

З-ПОПЕРЕД

Орфографічний словник української мови

з-попере́д прийменник незмінювана словникова одиниця розм.

З-ПОПІД

Орфографічний словник української мови

з-по́під прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПОСЕРЕ́Д

Словник української мови в 11 томах

З-ПОСЕРЕ́Д, прийм., з род. в. 1. Уживається при вказуванні на середовище або сукупність предметів, звідки хто-, що-небудь виходить, виділяється і т. ін. 2. Ужи

З-ПОСЕРЕД

Орфографічний словник української мови

з-по́сере́д прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПОСЕРЕД

Українсько-російський словник

(кого, чого) предл.; = з-проміж 1) из (кого, чего) 2) (где) между (кем, чем), среди (кого, чего)

З-ПРОМІ́Ж

Словник української мови в 11 томах

З-ПРОМІ́Ж, прийм., з род. в., розм. Те саме, що з-по́між. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Нау

З-ПРОМІЖ

Орфографічний словник української мови

з-промі́ж прийменник незмінювана словникова одиниця розм.

З-ПІД

Словник синонімів Караванського

прий., з-попід; (звідки походить) з околиці .

З-ПІД

Орфографічний словник української мови

з-під прийменник незмінювана словникова одиниця

З-ПІД

Словник української мови в 11 томах

З-ПІД, рідше ІЗ-ПІ́Д, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. з-під (із-пі́д) виражають: Просторові відношення 1. Уживається при вказуванні на дію або рух з місц

З-СЕ́РЕД

Словник української мови в 11 томах

З-СЕ́РЕД, прийм., з род. в. 1. Уживається при вказуванні на місце, предмет і т. ін., з середини яких спрямовані дія, рух або звідки щось витягають, виймають тощ

З-СЕРЕД

Орфографічний словник української мови

з-се́ред прийменник незмінювана словникова одиниця

З-СЕРЦЯ

Грінченко. Словник української мови

З-серця нар. Разсердившись. Турн з-серця скрипотів зубами. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 18

З.

Русско-португальский словарь

скр от ЗападOeste, Ocidente

З. К.

Русский орфографический словарь

заключенный (первоначально: заключенный каналоармеец)

З/К

Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого

сокр. зэк тюрем. исправит. заключенный, заключенныеСлово «зэк» возникло из сокращения «з/к» (зэка́) — заключенный каналоармеец.Беломорско-Балтийский канал им. С

З/М

Автомобильный словарь

– задний мост. EdwART.Словарь автомобильного жаргона,2009

З/Ч

Автомобильный словарь

– запчасть. EdwART.Словарь автомобильного жаргона,2009

ЗБИТИ З ПАНТЕЛИКУ, ЗБИТИ З ТОЛКУ, З ПАНТЕЛИКУ, З ТОЛКУ

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

збити з толку чи з пантелику? Лексеми толк, толковий в українській літературній мові ненормативні. Однак у побутовому мовленні можемо почути: “з нього буде толк

ЗВЕРХУ, З ВЕРХУ, З ВЕРХА

Літературне слововживання

ЗВЕРХУ – З ВЕРХУ, З ВЕРХА Зверху, присл. У верхній частині чогось; у напрямі вниз тощо; у знач. прийм. – Еге, "добре". А як дід зверху костуром? (М.Коцюбинський

ЗГІДНО З

Орфографічний словник української мови

згі́дно з прийменник незмінювана словникова одиниця

ЗЕНЬКОВИЧ, З.

Большая биографическая энциклопедия

переводч. со скандинавск. язык. 1900 гг.{Венгеров}

ЗЕХТЕР З.

Музыкальная энциклопедия

        (Sechter) Зимон (11 X 1788, Фридберг - 10 IX 1867, Вена) - австр. муз. педагог, теоретик и композитор. Ученик И. А. Кожелуха. С 1811 учитель музыки в Ин-

"З"

Морской словарь

"З" маркировка люков, дверей и горловин на корабле, ведущих в отсеки двойного дна и бортовые отсеки, кингстонные и турбинные выгородки, нефтехранилища и цистерн

"З" ("ЗАДРАЕНО")

Морской словарь

"З" ("задраено") — буква (литер), накрашиваемая на тех водонепроницаемых дверях, люках и горловинах корабля, которые должны быть всегда задраены. Самойлов К. И.

АДАМ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Adam) Tео Зигфрид (р. 1 VIII 1926, Дрезден) - нем. певец (бас) (ГДР). Был певчим Крёйцкора в Дрездене, с 1949 пел в Дрезденской опере, с 1952 - в Берлин

БАЛОКОВИЧ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Balokovic) Златко (21 III 1895, Загреб - 29 III 1965, Венеция) - хорватский скрипач (Югославия). Ученик В. Хумла (Загреб) и О. Шевчика (Вена). С 1913 га

БОРРИС З.

Музыкальная энциклопедия

        (Borris) Зигфрид (р. 4 XI 1906, Берлин) - нем. композитор и педагог (ФРГ). Ученик П. Хиндемита (композиция) и А. Шеринга (история музыки). В 1929-33 преп

БРУЦЕЛЛ З

Толковый словарь Ожегова

БРУЦЕЛЛ З, -а, м. Инфекционная болезнь, передающаяся от животныхчеловеку, поражающая нервную, сердечно-сосудистую системы и костно-суставнойаппарат. II пр

ВАГНЕР З.

Музыкальная энциклопедия

        (Wagner) Зигфрид (6 VI 1869, Трибшен, Швейцария - 4 VIII 1930, Байрёйт) - нем. композитор, дирижёр и режиссёр. Сын Рихарда и Козимы В. (дочери Ф. Листа),

ВАЛЕНТИН, З.

Большая биографическая энциклопедия

(19??-19??).Рус. сов. прозаик. Известен НФ р-зом "Волшебство Доминико Лимоджелли" (1928) и повестью "За чудесным зерном" (1930); в р-зе речь идет о потерянном о

ВАНЧА З.

Музыкальная энциклопедия

        (Vancea) Зено (р. 8(21) X 1900, Бокша-Васиовей, Банат) - рум. композитор, музыковед и педагог. Засл. деят. иск-в СРР (1954). В 1915-21 учился игре на фп.

ВЕНДРОВ З.

Энциклопедический словарь псевдонимов

(наст. имя и фам. Давид Ефимович Вендровский; р.1877) – евр. писатель. Работал на ткацкой фабрике. За корреспонденции о тяжелой жизни ткачей (1899) был уволен и

ВСЕРЬ З

Толковый словарь Ожегова

ВСЕРЬ З, нареч. Серьезно, не в шутку. В. взяться за дело. Принятьчьи-н. слова в. В. и надолго (очень серьезно).

ГИППИУС З.

Литературная энциклопедия

ГИППИУС (Мережковская) Зинаида Николаевна (1869—) — поэтесса, беллетрист, драматург и литературный критик (псевдоним — Антон Крайний). Печататься начала

ГОНИОДСКИЙ, З. З.

Большая биографическая энциклопедия

авт. брош. "Черн. анилин" (М., 1883), инж.-техн.{Венгеров}

ГОРДОН, З.

Большая биографическая энциклопедия

автор консп. к лекциям проф. П. И. Новгородцева и Е. Н. Трубецкого (М., 1910—11).{Венгеров}

ГРЕБЕНЕТСКИЙ, З.

Большая биографическая энциклопедия

сотрудн. "Киевск. епарх. вед." 1870 гг., свящ.{Венгеров}

ГУРЬЯНОВ, З.

Большая биографическая энциклопедия

Гурьянов, З.авт. брош. о культуре ананасов (М, 1900).Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых: в 6 т. - СПб., 1889-1904.

ГУРЬЯНОВА, З.

Большая биографическая энциклопедия

Гурьянова, З.авт. книжек по домоводству и косметике (М., 1909-10).Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых: в 6 т. - СПб., 1889-1

ДИДЕНКО З. З.

Музыкальная энциклопедия

        Зинаида Захаровна (р. 22 IV 1938, Славянск Донецкой обл.) - сов. певица (лирико-драм. сопрано). Нар. арт. РСФСР (1979). Чл. КПСС с 1974. В 1965 окончила

ДОЛУХАНОВА З.

Музыкальная энциклопедия

        Зара (Заруи Агасьевна) (р. 5 III 1918, Москва) - советская певица (меццо-сопрано). Нар. арт. Арм. ССР (1952) и РСФСР (1956). Занималась в Муз. уч-ще им.

ДОРОФЕЕВ, З.

Большая биографическая энциклопедия

авт. кн. "Песни и думы народного учителя" (М., 1912).{Венгеров}

ИХОРОВ, З.

Большая биографическая энциклопедия

автор кн. "Записки самоубийцы" и "Испов. человека на рубеже XX в.", псевд. проф. И. X. Озерова.{Венгеров}

ИЦКОВИЧ, З.

Большая биографическая энциклопедия

автор брош. о еврейских песнях (Бердич., 1892).{Венгеров}

КАБИСОВ, З.

Большая биографическая энциклопедия

(р.19??). Осетинский сов. прозаик.К. является автором НФ романа "Последняя обезьяна" (осетинский 1977).Вл.Б.

КАРЕВО, З.

Большая биографическая энциклопедия

авт. расск. "Госпожа нищета" (1904).{Венгеров}

КИПРИЯНОВА, З.

Большая биографическая энциклопедия

авт. брош. по художествен. образован. (СПб., 1908).{Венгеров}

КОВРИГИН, З.

Большая биографическая энциклопедия

изд. "Альманах для детей".{Венгеров}

КОДАЙ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Kodaly) Зольтан (16 XII 1882, Кечкемет - 6 III 1967, Будапешт) - венг. композитор, музыковед-фольклорист, педагог и муз.-обществ. деятель. Чл. Венг. АН

КОТЛЯРОВА, З.

Большая биографическая энциклопедия

детская писательница 1910 гг.{Венгеров}

КУРЬ З

Толковый словарь Ожегова

КУРЬ З, -а, м. Странный, диковинный или смешной случай. Для или радикурьеза (для смеха, забавы).

ЛЕНСКИЙ, З.

Большая биографическая энциклопедия

автор кн. "По кооперативной Европе" (М., 1911), сотрудн. марксист. изданий.{Венгеров}

ЛОКУЦЕЕВСКИЙ, З.

Большая биографическая энциклопедия

инжен.-электр. (Одесса 1903 г.).{Венгеров}

МАКЛОТЛИН, З. З.

Большая биографическая энциклопедия

изобрет. зерносушильни, чл. Вольно-эконом. общ. 1849 г.{Венгеров} Маклотлин, З. З.дейст. чл. Имп. вол. эк. общ., изобретатель в 1849 г. зерносушильни.{Половцов}

МАТТУС З.

Музыкальная энциклопедия

        (Matthus) Зигфрид (р. 13 IV 1934, Малленуппен, Вост. Пруссия) - нем. композитор (ГДР). В 1952-58 учился в Высшей муз. школе в Берлине у Р. Вагнера-Регени

МАТУРОВСКИЙ, З.

Большая биографическая энциклопедия

автор "Географ. обозр. Китайск. импер.". (СПб., 1888).{Венгеров}

МЕТА З.

Музыкальная энциклопедия

        (Meta) (правильнее Mехтa; Mehta) Зубин (р.29 IV 1936, Бомбей) - инд. дирижёр. Музыке обучался под рук. отца - скрипача и дирижёра. С 1954 занимался в вен

МЫЦЕЛЬСКИЙ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Mycielski) Зыгмунт (p. 17 VIII 1907, Пшеворск) - польский композитор, муз. писатель и деятель. Учился композиции у О. Б. Рицци в Кракове, совершенствова

НЕБЛАГОПРИСТО́ЙНО, З

Словник української мови в 11 томах

НЕБЛАГОПРИСТО́ЙНО, заст. Присл. до неблагопристо́йний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Науков

НЕЕДЛЫ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Nejedlэ) Зденек (10 II 1878, Литомишль - 9 III 1962, Прага) - чехосл. музыковед, муз., лит. и театр. критик, учёный. Выдающийся политич. и культурный де

НЕЛИДОВ, З.

Большая биографическая энциклопедия

сост. учебн. по русской словесности (СПб., 1900—1910 гг.).{Венгеров}

НЕЛЬСОВА З.

Музыкальная энциклопедия

        (Nelsova) Зара (р. 24 XII 1924, Виннипег, Канада) - амер. виолончелистка. Дочь выходцев из России. С детства играла на виолончели в семейном фп. трио, по

НИКИТИН, З.

Большая биографическая энциклопедия

авт. брош. "Средство к прекращению нищенства или о улучшении быта бедных обывателями" (М., 1863).{Венгеров}

НОВАЧЕК З.

Музыкальная энциклопедия

        (Novacek) Зденко (р. 16 VIII 1923, Пльзень) - чехосл. музыковед. Окончил муз.-педагогич. отделение Пражской консерватории (1947) и музыковедч. отделение

НОСКОВСКИЙ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Noskowski) Зыгмунт (2 V 1846, Варшава - 23 VII 1909, там же) - польск. композитор, педагог, дирижёр, муз. критик и муз.-обществ. деятель. В 1864-67 учил

ОГЛЯД, З ОГЛЯДУ, З ПОГЛЯДУ

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Яка відмінність між зворотами з огляду і з погляду? Вони мають різні значення і свою сферу вживання. З огляду на щось: а) через те, що, тому. “Маємо чимало вже

ОМСКАЯ, З.

Большая биографическая энциклопедия

чл. Общ. драм. пис. (1880-е гг.).{Венгеров}

ОПОКОВ, З.

Большая биографическая энциклопедия

состав. "Русского ореографического словаря" (Киев, 1907).{Венгеров}

ПОРІВНЯНО З

Словник-антисуржик

як порівняти з..., проти

ПУРАНДАРАДАСА З.

Музыкальная энциклопедия

        Зинaппа или Шриниваса (ок. 1480, вероятно, Пурандагарха - 1564) - инд. поэт, музыкант, муз. теоретик,. Как гласит предание, в молодости был богат, вёл пр

РАЗДАН З

Большая советская энциклопедия

РАЗДАН, Занга, река в Арм. ССР, лев. приток р. Араке (басс. Куры). Дл. 141 км, пл. бассейна с бассейном оз. Севан 7310 км2, собственно Р.-2560 км2. Берёт нач

РУЖИЧКОВА З.

Музыкальная энциклопедия

        (Ruzickova; по мужу - Калабисовa, Kalabisova) Зузана (р. 11 I 1928, Пльзень) - чеш. клавесинистка и пианистка. Засл. арт. ЧССР с 1969. Училась игре на кл

САИДОВ З.

Литературная энциклопедия

САИДОВ Зиа (1901—) — узбекский драматург. Член ВКП(б). Р. в Ташкенте. Учился в местной школе. Был батраком, рабочим на табачной фабрике. До 1924 работал в

СМЕЛЯНСКИЙ, З.

Большая биографическая энциклопедия

(ם״ז) — писатель. Род. в 1873 г. в деревне близ м. Ротмистрова (Киевской губ.). Когда С. жил в деревне Херсонской губ., на него большое влияние оказала находивша

ТАЛЬБЕРГ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Thalberg) Зигизмунд (8 I 1812, Женева - 27 IV 1871, Позиллипо, близ Неаполя) - австр. пианист. Учился у З. Зехтера (композиция) и И. Гуммеля (фп.) в Вен

ТУБЕРКУЛ З

Толковый словарь Ожегова

ТУБЕРКУЛ З, -а, м. Инфекционная болезнь, часто хроническая, вызываемаяособой палочковидной бактерией и поражающая легкие, а также кости, суставы,кишечник и дру

ТУРСКИЙ З.

Музыкальная энциклопедия

        Турски (Turski) Збигнев (28 VII 1908, Констанции, близ Варшавы - 7 I 1979, Варшава) - польский композитор и дирижёр. Окончил в 1937 Варшавскую консервато

ФИБИХ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Fibich) Зденек (21 XII 1850, Вшеборжице - 15 X 1900, Прага) - чеш. композитор, пианист, симф. и хор. дирижёр. Брал уроки по муз.-теоретич. предметам у З

ФРАНЧЕСКАТТИ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Francescatti) Зино (наст. имя - Peнe) (р. 9 VIII 1905, Марсель) - франц скрипач. С 3-летнего возраста учился игре на скрипке у своей матери, общее начал

ФУРУНКУЛ З

Толковый словарь Ожегова

ФУРУНКУЛ З, -а, м. Заболевание, выражающееся в появлении фурункулов. IIприл. фурункулезный, oая, -ое.

ХАЛАБАЛА З.

Музыкальная энциклопедия

        (Chalabala) Зденек (18 IV 1899, Угерске-Градиште - 4 III 1962, Прага) - чехосл. дирижёр. Нар. арт. ЧССР (1958). Начальное муз. образование получил под ру

ХАУЗЕГГЕР З.

Музыкальная энциклопедия

        (Hausegger) Зигмунд фон (16 VIII 1872, Грац - 10 X 1948, Мюнхен) - австр. дирижёр и композитор. Обучался у своего отца - Фридриха фон X. и в муз. школе у

ХИЛЬДЕБРАНДТ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Hildebrandt) Захариас (1688, Мюнстерберг, Силезия - 11 X 1757, Дрезден) - нем. органостроитель и конструктор клавишно-струнных инструментов. Сын каретни

ХУРОДЗЕ З. З.

Музыкальная энциклопедия

        Захарий Захарьевич (р. 26 IV 1925, Кутаиси) - сов. дирижёр. Нар. арт. Груз. ССР (1981). Чл. КПСС с 1965. В 1948 окончил Тбилисскую консерваторию по класс

ШУЛЬЦ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Szulc) Здзислав (28 I 1895, Познань - 29 III 1959, там же) - польский инструментовед. Брал уроки игры на скрипке в Познани. В 1945-59 был хранителем соз

ЯХИМЕЦКИЙ З.

Музыкальная энциклопедия

        (Jachimecki) Здзислав (7 VII 1882, Львов - 27 X 1953, Краков) - польск. музыковед, композитор, педагог и дирижёр. Чл. Польск. АН. Учился у Х. Ярецкого и

Время запроса ( 2.315373777 сек)
T: 2.316611155 M: 1 D: 0